Переспів на твір Хуго : я так недолюбил… Свою Весну

Душа  в  неспокої
через  весну...

І  я  про  це
натхненно  пишу  вірші...

Поетам  нині
точно  не  до  сну...

Змагання  в  них

хто  кращі,  а  хто  гірші...

Птахи  летять

Із  Ирію  до  них

Лягти  рядками  щоб

До  їхніх  книг...

А  я  недолюбив
свою  Весну...
Твоє  тепло  живе
в  моїх  долонях...

Я  без  очей  твоїх
давно  без  сну...

Шукаю  їх
у  багатовіконні...


Ще  пристрасть
наша  постіль  береже

Коли  ми
божеволіли  з  кохання...

Давно  зів'яв
троянд  букет  уже...

Наш  співучасник
щастя
без  вагання...


Вночі,  як  злодій
місця  не  знайду...

Я  лабіринтом
попаду  у  Душу

Там  Мінотавр  мій  власний
на  біду...

Хабар  йому  щоб  вийти
дати  мушу...

Торішній  пил  гарячих  зобов'язань
і  пристрастей  ледь  видимі  сліди
Шукати  в  завтра  двері  ти  сюди
прийдеш  (кудись  про  дим  цигарки
зникла  фраза...)

--------------------------------------------------

Мені  б  якось  перечекати  літо
У  ватрах  осені  не  обпектись
Не  стати  взимку  з  криги
монолітом...
У  Березні  підсніжником  знайтись


І  починаючи  з  нуля
своє  оновлене  Життя
Тебе  любитиму  знов  я
без  зайвих  слів
До  забуття.....


\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\


[b]ОРИГІНАЛ:[/b]

[b]я  так  недолюбил…  Свою  Весну…[/b]
[b]Хуго[/b]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504366


Весна  Душе  
покоя  не  даёт...

и  я...  
как  все...

пишу  в  стихах...  
про  Это..

у  птиц  весной...

ВЕЛИКИЙ  ПЕРЕЛЁТ...

они  Летят!!!!!!

на  Зов...  
своих  Поэтов.


а  я...  не  до  любил...
свою  Весну...

твоё  Тепло...
Живёт  
в  моих  ладошках...

и  до  сих  пор...
глаза  твои  ищу...

у  встречных...
и  
в  распахнутых  окошках...


в  постели...  
ощущаю...  
Страсти  след...

из  наших  дней
любовного  безумья

давно  увял...
из  ярких  роз  букет

наш  соучастник...
счастья...
без  раздумья...


в  ночИ  как  вор...
бродЯжничать  начАл...

сквозь  Лабиринт...
пробрался  в  свою  Душу

а  там...  мой  личный...
лысый  Минотавр...

за  взятку  только...
выпустит  наружу....

пыль  обязательств...след  страстей...
и...  
недопеЕтые  куплеты...

а  в  завтра...  
призрачную  дверь...

скрыл...  дым...

вчерашней  сигареты...
.........................................

мне  б  лето...  как  то  пережить...

об  жар  осенний...
не  обжечься...

зимой...  до  смерти....  не  остыть...

а  в  Марте...
всё  же...  отогреться....

и  начиная  Жизнь....  с  нуля...
Хотеть  ...  Опять...
....................
Любить....
............
тебя...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548595
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2015
автор: Патара