Життєвий дух літає наді мною,
Хоч болі дошкуляють кожен день,
То біль в спині, то щось із головою,
Немає спасу, радості, натхнень…
Та дух життя зове мене в дорогу,
Хоча здолати справа не легка,
Пігулки п’ю, а ще молюся Богу,
Бо в Нього завжди лікаря рука.
«Не падай духом…» - кажуть у народі,
У цьому я і суть мого життя,
Здоровим став я у житті відтоді,
Як з внуками відбулося злиття…
Попробуйте із ними захворіти,
Сказати їм, що щось із головою,
Вони не зрозуміють – вони діти,
То ж дух життя літає наді мною…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548586
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.01.2015
автор: Віталій Назарук