Розквітла кущами жасмину,
Зима у степу безбережнім.
Мов ружа, шаріє з-за тину
Калина в уборі мережнім.
Лоскочуть березові вії,
Животики хмар снігоносних.
Здригаються (сміхом завії),
Товстулі в конвульсіях млосних.
Дуби-забіяки, «на роги»
Зчепились мов олені з кленом,
Листок,на сріблистість дороги
Зросивши брунатним знаменом.
Рубінова айстра світила,
Спалахує потай у висі.
Лілейною павою крила
Розпластує віхола в лісі.
Щебече трава оскляніло,
Озимка коштовну сюїту…
Стою і милуюсь зомліло,
Шаленством того зимоцвіту.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548521
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.01.2015
автор: Осіріс