Я не вільна вже давно. Прикута.
Золоту клітку я обрала замість світла.
Та хазяїн нав'язав на мене пута.
І душу він мою спалив до тла.
А він ходив немов нічого і не було.
Я бачила склянний той погляд. Холод.
І мене в його житті немов не було.
Але без нього відчуваю часто холод.
Він поміняв уже не одну птицю.
Але я знаю слід лишила я на ранах.
І він погубе ще не одну молодицю.
А я помру у золотих кайданах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548257
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2015
автор: Яна Фикус