Думали, здобули волю і змінили коди,
Нахлебтаємося вволю кроками свободи.
Та не сталось, як гадалось, московіти вражі
За старі мотузки взялись, петлі волі в’яжуть.
Але дух наш не спинити, прапор жовто-синій
Піднесемо, боронити край свій будем нині.
Є, на щастя, в нас герої – Бандерині діти.
Зве Майдан їх, повен крові, звуками трембіти.
Звуть оті, що смерть зустріли у війні на сході.
Не зірвати крила правді, подиху свободі.
Бо піднеслася до ладу гідність у народу.
Не пробачить підлу зраду, гнів не скине в воду.
Буде воля, буде доля, як хотів Бандера.
В України нова роля, Бог – за режисера.
Тож зметімо всі байдужість, щоб не марно роки.
В піч – правічну недолугість і до щастя кроки!
Роля - роль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547931
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.01.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)