Маленький кінець світу/ Petite fin du monde - Hector de Saint-Denys Garneau (Квебек, Канада)

Ах!  Ах!
Вмер
птах

Птахи
голуби
Наші  долоні

Що  з  ними  стало  сьогодні
що  себе  впізнати  не  годні

Колись  їх  бачили
в  ясній  висі  зустрічались
у  небі  ширяли
з  радістю  спілкувались
себе  пізнавали
з  такою  легкістю

Що  з  ними  зараз
чотири  долоні  без  пісні
вони  мертві  
і  спорожнілі

Я  скуштував  кінця  світу
твоє  обличчя  руїною  стало
бо  затихли  чотири  голуби
бо  вмерли  чотири  долоні
                                   Опали
одна  біля  одної  вряд

І  питаєм  себе
                       В  скорботі
що  за  смерть  таємнича
яка  таємнича  робота
у  смерті
яким  шляхом  таємним  у  нашій  тіні
куди  наш  погляд  не  в  змозі  сягти
                                           Смерть
з”їла  пташині  життя
впіймала  пісню  й  політ  перервала
чотирьох  голубів

що  лежать  перед  нами
                               без  променя  душ  
і  без  тріпотіння  сердець.
-------------------------------------------------------------
Oh!  Oh!
Les  oiseaux
morts
Les  oiseaux
les  colombes
nos  mains

Qu’est-ce  qu’elles  ont  eu
qu’elles  ne  se  reconnaissent  plus

On  les  a  vues  autrefois
Se  rencontrer  dans  la  pleine  clarté
se  balancer  dans  le  ciel
se  côtoyer  avec  tant  de  plaisir
                     et  se  connaître
dans  une  telle  douceur

Qu’est-ce  qu’elles  ont  maintenant
quatre  mains  sans  plus  un  chant
que  voici  mortes
désertées

J’ai  goûté  à  la  fin  du  monde
et  ton  visage  a  paru  périr
devant  ce  silence  de  quatre  colombes
devant  la  mort  de  ces  quatre  mains
                     Tombées
en  rang  côte  à  côte

Et  l’on  se  demande
                     À  ce  deuil
quelle  mort  secrète
quel  travail  secret  de  la  mort
par  quelle  voie  intime  dans  notre  ombre
où  nos  regards  n’ont  pas  voulu  descendre
                     La  mort
a  mangé  la  vie  aux  oiseaux
a  chassé  le  chant  et  rompu  le  vol
à  quatre  colombes
alignées  sous  nos  yeux

de  sorte  qu’elles  sont  maintenant
                     sans  palpitation
et  sans  rayonnement  de  l’âme.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547713
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 31.12.2014
автор: Ростислав Нємцев