Квант Пізнання

           [b]КВАНТ  ПІЗНАННЯ[/b]

У  квантовій  механіці  життя  –  
Не  заблукати  в  ті́ні  власних  втіх,
Де  лабіринт  в  минуле  –  майбуття,
А  у  прийдешнім  –  тільки  смерті  сміх

І  порожнеча:  з  праху  в  прах  влиття…
Насправді  час  –  примара  плину  віх,
Як  вибух  в  Космосі,  який  зродив  буття
Й  його  ж  поглине,  заковтне  усіх

І  не  удавиться.  Це  шлях  –  без  вороття.
Ціна  пізна́ння  –  первородний  гріх…
Людина  ж  –  мить,  рух  вій  у  небуття,
Слід  від  роси  міжгалактичних  лих.

Печать  Різдва  й  Прощання  –  закляття́,
Накладене  на  долі  й  злих,  й  святих.
У  коловерті  сподівань  і  каяття
Таємне  вгледіти  час  в  істинах  простих,

Сенс  усвідомити  й  знов  Бога,  мов  Дитя,
Себе  узріти  в  скрижаля́х  мирських
Та  в  вирі  Всесвіту.  Все  людство  –  сповиття
З  світла  прозрілих  та  оман  сліпих.

                                                                   [b]      [i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                                                                 [i]29  грудня  2014  р.[/i]

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547285
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.12.2014
автор: Гай-Нижник Павло