Коли душа несется в рай)
Мабуть лама її печаль)
А серце рвется в небуття)
Така печаль вона така)
Душа радіє і сміється)
Мабуть другому усміхнется)
Печаль болить і серце колить)
Вона до іншого вже ходить)
Мене говорить що не знає)
А серце ниє і страждає)
Печаль тоска та все менає)
Лиш біль у серці залишає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547038
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.12.2014
автор: Сережа