Невиправний


Сварить  жінка  волоцюгу,
Промовля  сердито:
-Глянь  на  себе,ледарюго,
Як  так  можна  жити?


Ходиш  зранку  коло  хати,
Брудний,як  свинюка.
Весь  обірваний,патлатий,
Ще  й  трясуться  руки.


Чом  не  дружиш  з  головою?
Живеш,як  тварина.
Не  виходиш  із  запою.
Що  ти  за  людина?


Совість  де  твоя  заснула?
Спить,мабуть,на  смітнику?
Трохи  згодом  вже  почула
Вона  відповідь  таку:


-Бачу  я  тебе  цікавить
Геть  усе  моє  життя,
Перш  ніж  ці  питання  ставить,
Принесла  б  краще    пивця.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546655
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.12.2014
автор: Galina Udovychenko