Захистило душу тіло
Та швидко зів’яло.
Від розгону ошаліло
Та у дим пропало.
Сірий попіл ляже окіл,
Вітер в небо звіє.
Та й покине зайвий клопіт
Те, що вже не гріє.
Далі.. далі, повз печалі,
У високий світ.
Від гріхів і від моралі
У легкий політ.
Понад хмарами, світами
Над усим життям
Далі..далі..розум тане,
Плине в небуття.
Все мине, бо все минає.
Та й піде в нікуди.
А душа у нашім краї
І була, і буде.
Ю.П.
2014
https://youtu.be/q_pePGgNfCw
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546538
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.12.2014
автор: Посух