Наївні дурепи

важко  відпустити,  коли  кохаєш
знаєш,  коли  ти  просто  до  нього  звикаєш  -  потім  теж  життя  не  уявляєш
банальна  прив  язаність,  яка  починається  невимушено,
і  не  почуття,  і  не  кохання
в  цих  випадках  ти  можеш  поревіти,
взяти  ніж  і  провести  по  руці
а  тут.  навіть  слізьми  розкидатися  соромно

тепер
можеш  сміливо  поставити  "+"
ще  один.  ще  раз.
життя  нічому  не  вчить.  як  була  такою  три  роки  назад,  так  і  залишилася  наївною  дурепою.  
чому  б  і  ні  ?  продовжуй.  світ  любить  ідіотів.

віримо,  як  ті  дурепи,  дешевим  словам.
"котик",  "зайчик"  песик  мій"
а  найбільш  вживане  -  "я  тебе  не  покину.  "
(ага,  не  покине.  це  я  сама  пішла.  а  плачу  того,  бо  ніготь  поламала.)
думаємо,  що  це  від  серця,  віримо,  слюнки  пускаємо
вже  й  фантазуємо  "  і  крим,  і  рим,  і  мідні  труби"
а  насправді  .  
ну  ви  й  самі  знаєте  як  насправді.

давайте  їм  чітке  направлення  одразу,  
і  не  створюйте  собі  якогось  чарівного  енду  -  його  не  буде
всі  однакові.майже.  просто  той,  в  кого  кубиків  більше  -  зразу  тягне  на  діван
без  пресу  пацан  -  трохи  стісняється,  як-не-як.

ти-  дівчина.  мила.  добра.  хороша.
якщо  ти  навіть  трохи  і  сучка,  і  побухати  любиш,  і  курнути  =  ти  все  одно  дівчина
твоє  -  народити  чудо,  здорове,  людяне  і  забезпечити  всім  необхідним
а  марафон  "Хто  першим  дожене  цього  козла"-  не  повинен  тебе  турбувати.
ти  -  ДІВЧИНКА  .  а  дівчатка  не  кохають  КОЗЛІВ.  ;)

вони  -  не  козли.  вони  -  нормальні  хлопці  21  ст
просто,  таке  життя.
попсували  ми  їх  своїми  кониками,  вічними  сварками  і  падружками.
розчарувались  вони  в  нас
вічно  "молоді  і  бухі",  вічно  куримо  як  ті  паровози,  
а  ця  мова  -  мат  через  мат.
де  коса  до  пояса  ?  щоки  червоні  ?
де  груди  3-го  розміру  ?
шкіра  і  кости
брови,  які  "втечуть",  коли  піде  дощ
губи,  які  на  кілометр  видно
і  сумка  з  крокодилячої  шкіри,  бо  відітєлі  він  для  тебе  плавав  і  тільки  чекав,  щоб  стати  твоєю  сумкою.  сучка  !

да,  нам  важко,  бо  в  нас  багато  важких  днів,  нас  ніхто  не  розуміє.  навіть  ми  себе  інколи  не  розуміємо.
ми  хочемо  любві  і  ласки.
ми  хочемо  відчувати,  що  ми  потрібні  і  важливі.
а  не  вислуховувати  постійні  крики,  заборони  і  т.д

люди,  будьте  людьми.
хлопці,  будьте  людьми.
не  починайте  ,  якщо  розумієте,  що  нічого  не  буде.
дівчата  мають  звичку  прив  язуватись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546268
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.12.2014
автор: taniyaa