* * * (Земля пропахла порохом і кров’ю…)

«І  мене  в  сім’ї  великій,
в  сім’ї  вольній,  новій,
не  забудьте  пом’янути
незлим  тихим  словом»
Тарас  Шевченко

Земля  пропахла  порохом  і  кров’ю,
свинцем,  залізом,  розпачем,  слізьми,
але  також  –  і  вірою,  й  любов’ю,
надією  на  перемогу  й  мир,
молитвою,  що  зло  усе  поборе,
бо  буде  час  відродження  основ,
й  окови  скине  з  себе  Чорне  море.
Мадонни  миру  захистить  покров.
І  Україна  –  нація  героїв,
які  в  серцях  і  в  пам’яті  живі,
криваві  рани  вічністю  загоїть
в  сім’ї  великій,  вольній,  і  новій.
Тебе  згадають  Кобзаря  й  Пророка
(звершиться  все  у  віршах  що  писав)
і  пом’януть…  Не  ступим  більше  й  кроку
до  лиха…  Нас  огорнуть  небеса.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546243
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2014
автор: Олександр Букатюк