«Зи-ма, зи-…» –
По складах читає дитина.
Ковтає слину:
«Зи-зи… зи-ма» –
Всілася на долівку
І морочить собі голівку:
«Тата нема…
Мами нема…
Їсти нема…
Світла нема…
Тепла нема…»
Дитина читає:
«Зи-зи… зи-ма» –
Наче
Не по дитячі,
А по дорослому
Плаче:
«Я – самостійник!..»
Ця самоучка
Все згребла в кучу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546044
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.12.2014
автор: Михайло Нізовцов