Коли нудьга вповзе зрадливо в душу,
І я не знатиму, що з цим мені робить,
Та вихід я знайти із цього мушу,
Бо як в такому стані мені жить?
Поплакать, як дитина, щоб жаліли?
Та сльози уже висохли давно.
Мої думки, хіба ви збайдужіли,
Чому удвох тепер ми мовчимо?
Невже розчарування знову в друзях?
Чи, може, солоденьким підсластить,
Щоб серце пораділо знову в грудях?
Не раз бувало. Знаю як зробить...
Ти не кивай, що дощ надворі знову,
Що сонце заховалось за блакить.
З тобою вдвох відновимо розмову.
Пройде тоді, що в кожного болить...
Наллю для настрою велику чашку чаю.
Вмощусь з котом край світлого вікна.
Отак собі я настрій повертаю.
І музика звучить.. Хандра мина...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545784
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.12.2014
автор: Н-А-Д-І-Я