В очах сльози,
Слова на вітер.
Мрій були великі дози...
Серце, знову збирати,
Як бісер...
Розсипаний по підлозі.
Забути відчуття -
Не в силах.
Залишити лише спогад..
Тільки у снах,
Ми мали крила,
До любові тримали здогад...
І скільки висновки
Можна робити?
Так як вчасно
Все відштовхнути?
Не годиться любові просити,
Та минуле,
Рукой не змахнути..
Яка ж вона
Людська відвертість?
Як на колінах
Прощення просити?
Забудьте про свою упертість...
Принципи заважають жити!
Автор: Валерія Скубій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545709
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2014
автор: Валерія Скубій