десь за байдужістю зимних земель
ніж вимальовує перемоги.
там тобі краще аніж тепер,
лузгаєш сни,
з них виймаючи стогін.
там вікна схожі на мертвий бардюр
нам не бажалось його долати.
я виплітаю квадрату ажур
геть замикаючись в тілі квадрату.
я запевняю:
"мені не болить"
і забуваю твою адресу.
крові холодної тепла мідь
свідчить про те,
що давно воскресла
десь за байдужістю тих земель,
випивши спомину всі гіркоти.
там не чужіше аніж тепер,
там я не знаю хто ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545631
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2014
автор: Biryuza