2
Тягнешся до дерева,
Де стиглі зелені яблука,
Котрих не дуже й багато.
Вони солодкі як плоть янгола,
Котрий улучив блискавкою
У своє земне відображення
1
Вітер гуляє хатою мольфара,
що співає протяжних пісень,
мов тінь птаха із чорною шкірою
річка вискакує за уявний бар’єр
4
ландшафт прокидається від знудженого сну
3
Хлопець грає на банджо,
діти брудняться,
постає умиротворена анатомія
чийогось щасливого дитинства
5
вигадка світу повниться колисковими,
відмирає старий заповіт
й розтинається центрифуга казковості,
витягнуши на поверхню скули повітря
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545593
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.12.2014
автор: Immortal