Балкони, як очі - сумують самотні.
Усім – салютують, кого тільки бачать.
Балкончик, ...покинутим ...чую сьогодні:
Ти...ти на відміну від мене – терплячий.
Балкони...їх рідко відвідують друзі.
Не так, як фейсбуки, як хлібні, салони.
Їду на балкон, в нього ...вчуся, і вчуся,
Як через самотність - не рикати зовні.
Балкони будинків - як очі, як очі,
До гуків, здоровкань - охочі, охочі.
Балкони чекають, як серце й обличчя,
Сторонніх окликань й зворушливих звичок:
Ледь що - на балкончики: і святкувати,
І поручнем хуки підступні тримати!
І просто - виходити, не забувати,
Як подругу, друга, сестричку і брата
21.12.14 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545554
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.12.2014
автор: Юхниця Євген