Втечімо вдвох у тишу заміську…

Втечімо  вдвох  у  тишу  заміську,
Де  ще  квітує  літо  без  упину,
Бджола  бринить,  не  замовка  цвіркун,
Та  вже  червоно  зблискує  калина.

Ще  розімліло  дихають  луги,
А  вітер  квітам  ніжності  шепоче…
Тож,  поки  осінь  криє  береги,
В  шаленстві  літа  заховатись  хочу.

Де  млосно  пахне  медом  і  теплом,
Не  затихають  наспіви  пташині!
Нехай  огорне  літо  нас  крилом,
Під  ноги  кинувши  тумани  сині.

Занурмося  в  духмяний  спокій  трав  –  
Я  хочу  літо  в  серце  увібрати,
Щоб  казку  цю,  що  липень  розказав,
В  осінній  дощ,  як  пісню,  пригадати.

©  Ірина  Васильківська

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545320
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2014
автор: Ірина Васильківська