Я наче із тобою, але сам,
Ти наче з ним, та час від часу ти зі мною,
Не задавай мені болючих запитань,
Чи я люблю тебе, чи стану ще собою.
Ти з ним лягаєш в ложе, я пустий,
І час від часу переповнюють бажання,
Набрати ванну і зануритись у ній,
Мій світ як хвилі твого коливання.
Можливо я втомився бути сам,
Можливо я втомився бути кимось,
Можливо я втомився від чекань,
Можливо я втомився, ваша милість …
Цей грудень мокрий тягнеться у вись,
І час від часу я буваю і кретином,
Ти заповняєш пустоту, то помолись,
Я заповняю чадом й нікотином.
Наш Колізей насправді солодко гірчить,
Вину мою вином залити не так легко,
І щось в мені то плаче то кричить,
І манить як ліхтар кривою стежкою…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545305
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2014
автор: Віктор Непомнящий