Сероглазый король
Слава тебе, безысходная боль!
Умер вчера сероглазый король.
Вечер осенний был душен и ал,
Муж мой, вернувшись, спокойно сказал:
"Знаешь, с охоты его принесли,
Тело у старого дуба нашли.
Жаль королеву. Такой молодой!..
За ночь одну она стала седой".
Трубку свою на камине нашёл
И на работу ночную ушёл.
Дочку мою я сейчас разбужу,
В серые глазки её погляжу.
А за окном шелестят тополя:
"Нет на земле твоего короля..."
Сіроокий король
Боле моя, тобі слава тепер!
Вчора король сіроокий помер.
Вечір рожевий, задушний стояв,
Мій чоловік так спокійно сказав:
"Знаєш, з охоти його принесли,
Тіло під дубом величним знайшли.
Був молодим!.. Королеву шкода,
За ніч одну посивіла вона".
Люльку свою на каміні знайшов
І на роботу він на ніч пішов.
Я розбуджу сірооку доньку,
В очі її подивлюсь в мить гірку.
А за вікном тихий шелест тополь:
"Землю покинув навік твій король..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545216
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2014
автор: Радченко