Їх змалку вчили батько й мати,
Казки дідусь малим читав,
А потім вчитель став навчати,
Про рідний край розповідав.
Як сивий Київ будували,
Як захищали від орди,
Як грізні битви вигравали
Князі з дружиною* тоді.
Дніпром величним лодді білі
Пливли на південь та на схід,
Дніпра блакитні, чисті хвилі
Хрестили потім весь наш Рід.
На Хортиці в часи бурхливі
Козацька Січ вітала всіх,
У бій ватаги йшли сміливі –
Ще пам’ятає ворог їх!
Чому ж ви – діти України,
На службі в наших ворогів?
Зреклись своєї Батьківщини
Нащадки підлих холуїв!
За гроші зрадили країну,
Знеславили своє ім’я!
Та не здолає Україну
Орда з кривавого Кремля!
Не страшно смерть в бою зустріти,
Не страшно вмерти за братів!
Але, як поряд з вами жити
Нікчемне плем’я москалів?!
* дружина – військо
19-20.12.2014р.
http://ukrlife.org/main/evshan/moxel_11.htm Країна Моксель
http://patent.net.ua/intellectus/facts/1875/ua.html СФАЛЬСИФІКОВАНА ІСТОРІЯ РОСІЇ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545157
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2014
автор: Руденко Олекса