зима вже нагадує Лондон
foggy nights
і
crying days
така ж
брудна і волога
як душі гиблих людей
а хотілось би просто білого
вкритих надій
заморожених сяйв
зима консервує диво
а ми розморожуєм шлак
втікати від особистого
дихати теплим димом
хоч і вдихаємо з кригою
але ж зберігаємо пар
солодкі втечі від зайвого
малюнки на м*яких листах
ми завмирали крижинками
у чужих
і своїх
очах
зима вже розтанула в пам*яті
прошу, не звертай назад
як не вистачає білої
що заморожує час
і
нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545030
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.12.2014
автор: мелодія сонця