Живемо тепер у освітленні свічки;
Колись було розкішшю мати і це.
Колись ми любили ходити до річки,
А зараз піймались в комфорту сильце.
І дід посивілий сміявся до мене,
І хвіртка відкрито чекала назад.
А зараз вже поле родюче - зелене:
Бур'ян поселився туди, як і в сад.
Дерева схилились і зморщене гілля
Жалкує, що я більш не лізу вперед,
Що ноги не топчуть обабіч них зілля,
І більше на стріли не рву очерет.
Прясвячую своїй маленькій Батьківщині -
селу Сілець, Сокальського району, Львівської області.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544855
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2014
автор: Андрій Конопко