[i]Собі[/i]
[b][i]Чуття років не вміють рахувати…
Коли любов – у віку інша грань:
Що – до, що – після, мусимо те знати
У ту щасливу, тиху, світлу рань…
Бо тіло просинається вже іншим,
І серце враз слухнянішим стає…
Й розлуки смак здається дещо гіршим,
Й шанують стрічі торжество своє.
І коли любиш – не стогни, не кайся:
Чуття святе не кожному дано.
Отримав рай, то не барись, а райся –
В поти́к* і байд опариться воно.[/i][/b]
18.12. 2014
__________
*Потика - нерасторопный (рос.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2014
автор: Олекса Удайко