Збірка 007

Якось  сумно  без  Ваших  милих  очей,
Якось  дивно  не  знати  де  Ви  і  с  ким.
Гріх  питати  в  чужих  людей  про  Вас,
Але  хочеться  знати  чи  Ви  ще  досі  є.
Пустощі  зводять  із  заданої  цілі,
Дурощам  не  має  меж.
Хоч  чесно  скажу,
Якби  їх  не  було,  то  було  б  всерівно
Чи  тут  я  чи  там.
03.08.14/20:30:05

                                                                       ♦♣♠♥

Руйнації,  душевні  негаразди,
Як  за  гратами
Торкнешся  зразу  ж  обпечешся.
Сірник  -  людське  життя.
Сухий,  знищити  легко,
А  мокрий,  все  ще  бориться  за  своє.
У  хворобі,  але  пульсуєш.
Човен  прямує  до  Раю,
Твій  причал,  як  вирішиш  сам.
Поплескує  по  плечах  тінь,
У  вічі  їй  дивитись  ще  поки  за  рано.
04.08.14/02:41:49

                                                                       ♦♣♠♥  

Витріщивши  очі,
Відкривши  рота,
Пафосно  кажеш  "ЯКИЙ  МОЛОДЕЦЬ".
Байдуже  на  сповідь,
Ряса  вся  в  болоті,
Керуєш  дороге  авто.
Дякувати  Богу,
Що  живий  сьогодні,
Куля  пролетіла  наскрізь.
Дерево  в  намисті,
Восени  без  лику,
Як  пихатість  від  кількості  розпусти.
Зернята-насіння,
Зілля  приворотне.
Дослідження  природи
На  неї  ти  не  схожий.
04.08.14/01:20:13

                                                                       ♦♣♠♥

Дороги  втромбовані
Заховали  тисячі  душ.
Цікаво  б  знати,
Хто  під  ними  тримає
Споконвічну  варту.
За  що  поліг,
За  яку  сподвижницьку  ношу
Був  у  земні  пута  одітий.
Чи  відчай  призвів
До  хороброго  вчинку
Позбутись  кремезного  тіла...
Таємниці  прикрашають
Усі  труднощі  долі...
А  нам  лиш  варто  сказати
Спочивай  з  миром.
12.08.14/07:13:29

                                                                       ♦♣♠♥
Друзям.Молодим  батькам!!!

Народження  сина,  
Народження  доньки
-  Радість  для  усієї  сім'ї.
Здоров'я-бажання,
Лелекою  матір
Відчиняє  двері  у  світ.
У  турботі  і  ласці,
У  повчанні  сумліннім,
Як  зернятко  з  рук  пророста.
Соловейко  щебече,
Журбу  відганяє,  
Хвостиком  котик  
Пісню-колискову  муркоче
Й  оберігає  сон  малят...
...  А  сонячні  дні  на  крилах  любові
Злагоду  приносять  вірним,  щасливим  батькам.
29.08.14/00:29:51

                                                                         ♦♣♠♥
Україно  земле  моя,
Завжди  рідна  і  жадана.
Серцем  завжди  я  з  Тобою
Лиш  до  Тебе  душа  лине.
Коли  раптом  на  чужині
Журба  хлине  перед  очима.
То  швидко-стрімко  я  згадаю  
Неповторную  твою  красу:
Крону  дуба  величаву,
Води  рік  хмільних.
Колосся  жита  та  пшениці,
Яких  торкались  руки  нене.
Аромату  смак  парного  молока,
Що  пробирає  росхристані  дитячі  груди...
А  також  не  забуду
Говір  з  гір  та  полонини,
Звуки  горна  та  трембіти
Пісні  колискової  чутимуться  завжди  з  від  усюд...
Люблю  щиро  та  відверто  рідну  НЕНЬКУ  УКРАЇНУ!!!
05.09.14/14:59:34


                                                                         ♦♣♠♥
Я  прилетів,  ступив  на  землю  гордих.
Один,  серед  так  званих,  володарів  світу.
Не  має  розчарування,  лиш  жадоба  одна
Перейняти  й  з  радістю  передати
Культуру  нащадків  
Славетного  Нефритового  імператора.
У  якусь  мить  поник,
Закривши  очі,
У  історію  реального  буття.
У  мені  переплелися
Сьогодення  з  минулим
Вікової  епохи  сталевих  геройських  обладунків.
Гадальні  триграми,  компас,  порох,
Та  виникнення  паперу
(  На  якому  я  в  даний  момент  пишу  цей  прозаїчний  витвір,  що  зветься  віршовими  думками),
Крізь  різні  перепетії  часу
Твердо  вкорінились  у  свідомість  цілого  людства.
На  власні  очі  хочу  їх
Побачити  і  вклонитись  низько  їхніми  творцями.
P.S.:  Буду  шукати  зустрічі  із  ними.
07.09.14/
16:58:11  за  Київським  часом
21:58:11  за  Пекінським  часом.

                                                                       ♦♣♠♥

Я  йду  у  ногу  з  Хуанхе
І  вона  усміхається  крізь  хвилі.
Як  добре  глядіти    у  вись,
Звідкиля  звисають  гори  у  низ.
Місто  Ланьчжоу  привітне
І  люди  бажають  допомогти..
Гадаю  я  знайшов  душевний  спокій,
Прихісток  у  диво  краї.
17.09.14/16:26:22

                                                                       ♦♣♠♥

Добре  жити,  
Коли  ні  хто  не  вказує  
На  помилки  сварливі,
Зрештою  зізнання
Дарують  волю
Обкраденій  душі.
Відстань  заживлює
Рани,  полотна  спогадів.
Забуттям  цвіте  колосся  років.
Пригнічене  становище  радо  міняє  форму.
Де-не-де  прорізається  усмішка  сонця.
Килим  чужого  краю  на  рідний  зазіхає.
Без  картань  приймаємо  в  гості
Супутника  людської  долі...
Спокій,  тиша,  кіт  під  боком  тепло  закликає.
05.11.14/22:23:03
 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544500
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.12.2014
автор: Сергій Ладижинський