Проповідник виповідає істину
У спустошеній кімнаті,
Тиша виводить конспект,
Який схожий на шепіт вітру.
Через гратоване півсном
Вікно бачиться море,
Над ним – обеліск грози,
Зміїні хмари,
Що з визиском
Вичікують спуститись
До води.
Ота межа між баченим
І тим, що містить
Зрушення,
Примножує страждання.
Останнє слово «пізнання»
Приводить ніч,
Аби ти залишивсь
На поталу тільки собі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544062
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2014
автор: Олена Ганько