"Поклич когось!" - кричали ночі
- Та ні, не треба, не біда.
Але ж сумні є твої очі!
-Та це не сльози, це вода!
"Поклич когось!" - наполягали.
-Сама, я справлюся сама.
Не до одного ж відпускали?
-Ну, нікого уже нема.
Поклич когось! Не повмирали?
- Та ні, живі ще і щасливі!
Уже, мабуть, позасинали?
- Напевно, стомлені й безсилі.
Тоді не клич, як собі знаєш!
- Їх я не буду турбувати!
Так чому не спиш, не засинаєш?
- Минулого рахую втрати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543761
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2014
автор: Lili