А я б хотіла викинуть годинник,
Що ті́кає, невже там є межа?
Так, ненадовго викинуть будильник,
Що дзеленчить..на "кінчику ножа".
А я б хотіла підключити праску,
Попрасувала щоб мої сумління,
Чи не мої..і створювати казку,
У кожнім дні,я намагаюсь, то прозріння..)
А я б хотіла зупинити транспорт,
Й побачити, у кого є терпіння,
Створити той Всесвітній телепорт,
Й кататись вільно, поки є хотіння.
А я б хотіла влаштувать екзамен,
На чесність, щирість, от було б цікаво..
І все на відео це зняти , кожен,
На себе глянув щоб, із криком "Браво!"..
А я б хотіла сходинки до неба..
Хоча..вони вже й так в житті існують,
Щоб люди полюбили все що є , без "Треба",
І мали необхідне лиш, псують..
..І викидають, не цінують, дивно..
А як же всі поняття про "Ділитись" ?
А я б хотіла бути річкою і плавно,
На все зі сторони собі дивитись..
Це несерйозно все, життя таке просте..
Ламайте рамки, все серйозне вже не те..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543019
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2014
автор: Валентина Капшук