Коли брехня стоїть в чорній вуалі,
Схрестила руки, попіл на чолі,
Це тільки показові ритуали,
На руки гляньте, всі вони в крові!
Вона під рясу їх уміло заховала ,
Очима кліпає і присяга любить,
І не одну уже заяву підписала,
Про вірність і про дружбу гомонить!
Вона така свята , яскраво чиста,
І не слова , а музика бринить!
І тарабанить бочка голосиста,
Що не вона, її хочуть убить!
І є такі недоноски, що й вірять,
Підхоплюють, несуть на схід брехню,
Розпалюють вогонь і землю ділять,
За міф, за гроші, підняли війну!
Брехня не може з правдою миритись,
Не може бути разом - день і ніч ,
Так ,як і землю з небом не злучити
Добро і зло ,цілком відмінна річ!
Роки минули, не вдалося вбити ,
Брехнею можеш лишень раз пройти,
Та правда переможе , з нею жити,
За неї боримось! То ж геть, брехні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542613
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2014
автор: горлиця