«Розбите серце»
1.
Колись, так було давно, і знов не буде.
Стерлось все, і як гірке вино, мрії лишились розбиті.
Навіщо хотіти жить, якщо цей світ
Вкрав тебе, вкрав бажання, лишив тугу?..
[i]Тебе вже нема, у середині холодна зима.
Чуєш, не приходь! а хочеш, - повернись.
Воно не знає, воно болить.
Воно страждає і ледь тремтить:
Повільно б`ється …розбите серце.[/i]
2.
Любов, що колись жила і квітла щовесни
Лишила тужні малюнки на зимному склі.
Просити зупинити час, немає сил, нема бажань.
І сніг пішов, і в ньому ти, зник без вагань.
[i]Нас вже нема, у середині люта зима.
Чуєш, не приходь! а хочеш, - повернись.
Воно не знає, воно болить.
Воно страждає і ледь тремтить:
Повільно б`ється …розбите серце.
Повільно б`ється …розбите серце...[/i]
20 лютого 2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542431
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2014
автор: Юлiя Янгол