Доньці Софійці
Вже сивина до скронь моїх підкралась,
Вже осінь з літом вдалеч відійшли.
Мені тепер у пам’яті зостались
Краса троянд і запах ковили.
Живуть вони лише в моїй уяві,
Хоч поруч біля мене їх нема.
Знов твої очі зблискують чорняві,
Твоїм волоссям пахне ця зима.
О, мила доню, ти в думках зі мною,
Хоча, мабуть, бракує теплоти.
І стане ця зима тобі сумною,
Бо батько твій подався у світи…
Та це минуще… Будуть знову весни…
З тобою нам радіти ще не раз.
І в небі заширяє птах небесний,
А щастя ще повернеться до нас…
02.12.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541731
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2014
автор: Віктор Слюсар