Пробач мене за все,що я робила
За те,що труд твій я ніколи не цінила
За те, що я гуляла завжди довго,
За те, що все у мене було томно.
Пробач мене за те,що я грубила,
За те,що обійматись не любила.
За те,що слухавку я часто не знімала,
За те,що часом твоє серце хвилювала.
Повір,тебе завжди я щиро так любила,
Хоча і до кінця це не розкрила.
І сльози навертаються на очі,
Бо бачити тебе щодня я хочу.
Я хочу повертатися додому,
У дім,що завжди повниться любов’ю.
Я хочу чути «моя красапєта»,
І знати,що у мене просто є ти.
Мені є стільки всього розказати,
Аби лише хоч шанс для цього мати.
я хочу слухати твої поради,
і віддала б багато що,цього заради.
Пішла від нас ти так раптово,
Так важко нам ще не було ніколи.
Я так тебе люблю,почуй.. благаю
Не відпускаю я тебе,й не забуваю.
Нехай далеко не найкраща я онука,
Проте у мене ти найкраща,лиш послухай
Таких як ти більш в світі не буває,
Ти головне там не сумуй,тебе благаю.
Я буду все робити,як ти вчила
Аби лише б ти все це оцінила.
Я зАвжди буду брати приклад з тебе,
Бо ти,мій ангел,зАвжди біля мене.
Я знаю,що накоїла багато,
і мала б я частенько промовчати.
Я мала б слухати тебе завжди покірно,
Бо ти мене любила завжди вірно.
Таких як ти більш в світі не буває,
я посмішку твою не забуваю.
ти мій найкращий в світі ангелок,
я завжди твій маленький їжачок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541715
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2014
автор: AlienVetrova