Місиво з йменням життя

Ти  один  на  одним  із  питанням  у  мозку  застряглим
Чи  відірвеш  шматок,  того  місива  з  йменням  життя
Повдягали  негідники  білі  одежі,  і  лаври
Ти  один,  хоч  не  сам,  та  навколо  зчерствілі  серця

І  з  тупим  оптимізмом,  кажуть  один  убитий  за  ніч
А  для  когось  він  був  може  якір  із  світом  живих
Як  тепер?  Повдягали  скорботи,  між  запалених  свіч
Наші  псевдо-царі,  топчуть  миру  останні  вінки

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541377
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2014
автор: Марамі