Я не герой, героєм і не буду,
я не поклав життя за Україну,
але вітати буду я усюди,
мою країну рідну та єдину.
Я не кажу кому як говорити,
якою мовою читати і писать,
але свою, завжди буду любити,
бо рідне - не можна зневажать.
І якщо говорять про розкол,
про якісь там утиски й образи,
то дорогі мої зробіть собі укол,
вам лікуватись давно пора від сказу.
Бо лиш скажені, підлі і сліпі,
не бачать вольностей у нашій Україні,
якою хочеш мовою балакай та пиши,
бо українці вільні та єдині!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541364
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2014
автор: Андрушка