Приходиш  додому  -  знімай  камуфляж:
Свої  білосніжні  броньовані  крила
Зброю  -  в  куточок...  Змивай  татуаж,  
Що  зранку  старанно  вогнем  виводила

Німб  муляє?...  Що  ж...коли  можеш  -терпи:
Краса  вимагає  постійної  жертви
Прихований  сором  несила  нести  
Та  викрити  -  ні  уже  краще  померти!

У  тебе  матусині  очі  й  вуста
На  батька  ти  схожа  лишень  зовсім  трішки:
Як  в  нього  усмішка  грайлива,  дзвінка
І  крихітні  гостро-заточені  ріжки


30.04.14

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541242
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2014
автор: MaR!Я