Дві сестрички, два сердечка. Та на двох журба одна.
Покохали легінечка. А де троє - там біда.
Дарував одній лелію. Іншій - маки, наче кров.
Й обидвом давав надію на взаємність та любов.
У суботу він чорнявій в коси квіти заплітав,
А в неділю на білявій оженитись обіцяв.
Гірко плакали сестрички, не ховали більше сліз.
Горе вилилось у річку й звідкись виріс верболіз.
Дивувалися сусіди, де поділись дві сестри,
А над тихою рікою обнялися дві верби.
Приспів:
Дві вербиченьки, вербички, що на двох одна судьба.
їм співає чиста річка: де є троє там журба.
Дві вербиченьки, вербички. Любить двох одна ріка.
Віти сплетені в косички. Де є троє - там біда.
Оксана Максимишин-Корабель
3 грудня 2014 р.
Португалія
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541217
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2014
автор: ОксМаксКорабель