Буває часто плачем без причини.
Ніхто тебе в цей час не ображав.
І співчуття захочем, як дитина.
Так хочеться, щоб хтось про це узнав.
Солоні сльози ллються безупинно,
Як важко нам тоді їх зупинить.
А, може, так в житті і буть повинно,
Коли згадаєш неповторну мить.
А музика як часто душу крає.
Ти слухаєш, відчуєш щось своє.
Не думаєш тоді, що все минає.
І навіть те, що є тобі святе..
Душа людська - чутка частинка тіла,
Що часто править нами у житті.
А то буває раптом захотіла
Радіти найпростішій доброті.
Сміятися і плакать - значить жити.
Узнати смак нелегкого буття.
Знаходить друзів,пробачать уміти.
Любити й берегти це почуття..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541094
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2014
автор: Н-А-Д-І-Я