Ти сказав мені,
Що сонце сходить навіть на заході,
І ворони летять у вирій,
І що біла смуга завжди змінює чорну,
А на зміну осені приходить літо,
І Новий рік приносить нові дива.
Я розчісую своє яскраво-руде волосся,
Що сягає уже до п’ят , підфарбовую вії,
Вдягаю яскраво-зелене пальто,
І намагаюсь зустріти то сонце,
Помахати воронам услід,
Зафарбувати білим кольором чорні смуги,
І у платтячку в яскравий горошок
Влетіти у теплезне літо…
Розчарована…
Осінь лиє важкими дощами,
Змиває мої білі смуги
І переходить у сніжну зиму…
Ворони каркають
Над геть зчорнілим деревом.
І не збираються нікуди летіти…
Новий рік стандартний як завжди.
І сонце сьогодні чомусь так довго не сходить…
Ти мені збрехав!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540787
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2014
автор: Наталія Ярема