І знов палають землі українські,
І кров безвинна проливається безмежно –
Безчинства чинять окупанти звірські,
Катують Україну незалежну.
Та цього разу вже не іновірці
Країну розпинають і шматують,
А від «братів» страждають українці –
Вовки в овечих шкурах тут лютують.
Жорстокі варвари, лихий народ Магога
(А ще себе братами називали) –
Не боячись вже ні людей, ні Бога,
Жнива криваві й дикі влаштували.
Диктатор марнославний, нелюд ниций
Щоб вшанувати свого пана – сатану,
І для вдоволення своїх лихих амбіцій,
Підступну й підлу розпочав війну.
Та ми приймаєм бій несправедливий
Нав’язаний слугою сатани,
Адже це епізод украй важливий
У нескінченній битві Світла й Тьми.
Бо знов зійшлись в одвічному двобої
Пекельні сили Темряви з безодні
Та сили Світла й Божої Любові –
Небесні ангели і воїнства Господні.
Добро ж обов'язково переможе!
І полум'я війни нарешті згасне!
Здолати ворога Господь нам допоможе,
І над Вкраїною засяє Світло ясне!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540757
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2014
автор: Sempervivum