Дай нам, Господи, мир, дай нам миру цієї осені,
Дай не знати, як діти зá ніч стають дорослими,
І не чути, як просять смерті солдатські мами,
Що підуть і у рай, і в пекло - аби з синами.
Дай нам, Боже, не пити сум, на життях настояний,
Дай не знати, що в світі знову «занепокоєні»,
І не чути про «перемир’я» - як завше, вдаване,
І не думати, як там хлопці, яка нужда у них…
Дай нам, Господи, мир, дай нам звичні осінні клопоти,
Щоб в огні не згоріти, і з лютощів щоб не лопнути,
Щоб читати книжки, позувати на листі жовтому,
Смакувати життя – незібране, не розбовтане. ..
* * *
В тебе ж в небі, солдатських душ, мабуть, ціла гвардія,
Що не хлопчик, то ще не муж; що не день, то партія,
Як не друга накрив, то кулю зловив у прерії,
Лиш би тільки Петро не сплутав, у які двері їм,
Лиш би пухом земля, і світлої тільки пам’яти …
Дай нам, Господи, мир (скільки можна до Тебе спамити)…
вересень 2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540594
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2014
автор: Ксенислава Крапка