Помста за зраду.

Ти  дивишся  в  відчинене  вікно,
Не  бачиш  дальше  сенсу  жити.
Живеш  із  іншою,кохання  так  і  не  прийшло,
Зате  не  можеш  досі,  її  із  серця  відпустити.....
     Не  можеш  відпустити  ту,яку  ти  зрадив,
     Яка  так  щиро  вірила  тобі,
     Вона  ж  заради  тебе  жила,
     Та  дихала  на  цій  чужій  землі...
Ти  зрадив  так  і  не  дізнався,
Що  десь  під  серцем  інше  є  життя,
Що  біля  серця,серце  бється,
Воно-частиночка,кровиночка  твоя.......
     Знесилена,принижена,розбита,
     Безсильна  ,з  відчаєм  в  очах,
     Не  буде  плакати  та  повернутися  молити,
     Піде  не  повертаючись  назад..
 Колись  з  роками  зрозумієш,
 Побачиш  очі  темно_голубі
 Навколішки  ти  встанеш,щоб  прощення  получити,
 Для  тебе  ж  вже,  не  буде  місця  в  їхньому  житті.......
     

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540444
Рубрика: Лирика
дата надходження 30.11.2014
автор: yla