Я прошу, не бреши
Не обманюй даремно.
Тільки правду кажи
І жаліти не треба.
Я прошу, не обманюй,
Не тривож мою душу
Слово дай, не брехати,
І його не порушуй.
Ти-стрілець, я- мішень.
Один постріл- упала.
І скінчилося все,
Все чого так чекала.
Ти ламаєш мене,
Наче вітер дерева.
Ти вже знаєш, твоя,
А тобі я чи треба?,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540420
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2014
автор: Людмила Потапенко