Історію минулих літ не варто порівнювати
Із сьогоденням XXІ-го століття.
Хоч в ті часи були свої нюанси,
Але вони на свій рахунок не варті сперечань.
Тепер продати рідну матір – мізерна справа,
А от тоді набрались сраму,
Що сивини не вистачить його запхнути подалі.
Тепер, хто раб, свої права качає,
Невміле лізе гору цілувати.
Земля овіяна нетлінним мотлохом,
Що на здоров'ї позначається не раз.
Ганьбу підносять самі ж люди,
Наче мислення розвинене
Та хай, та хай так буде…
Шанс усім потрібен.
Та ну вас!!!
Позабули Кармелюка Устима,
Олексу Довбуша під хвіст турнули.
Івана Гонту на гак знову ж зачепили.
Не думали, що з ними майбутнє поведеться так безчинно.
Памфлети, полеміка. Нехай…
Рай таким із середини зачинений на віки.
06.06.1413:02:11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540376
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2014
автор: Сергій Ладижинський