Не дивись на людину зверхньо
І не міряй її очима,
Бо не тільки у ній поверхня –
Є щось більше у ній , незриме.
Це найбільша у світі цінність –
На землі ми поки еліта.
Є від мавпи одна відмінність –
Може серце за все боліти.
Душі є в нас гарячі й щирі,
Власний маєм на речі погляд.
Кожен з нас у великім вирі –
Світ окремий і свій світогляд.
Поклик наш тут красу створити –
Ми ж природи маленька частка.
Для добра ми повинні жити :
Світ врятує любов та ласка.
Ми однакові всі, ми й різні,
Нас не треба в одне зливати.
Ми в єднанні міцні та грізні,
Злу спроможні хребта зламати.
Не дивись на людину зверхньо –
Бачиш в кожному лиш поверхню….
В нас для пломеня є іскрина,
В кожнім Всесвіту є глибини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540062
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2014
автор: plomin