Я заблукав в твоїх лісах,
Я заблукав в сум'ятті слів,
Лечу униз, мов збитий птах,
На жаль не цього я хотів...
Амур стріляє досить влучно
Та що тепер робити з цим?
Байдужа ти, хоч б'юся гучно,
Так важко вкотре будь міцним.
Я загубивсь і горем впивсь,
Не можу стати знов на ноги
Та вже із долею змиривсь,
Тобі ж чужі мої тривоги.
Але дарма, не вічний біль,
Мине ще б пак сліпе кохання,
Знайду в житті я нову ціль,
Туман накриє тінь прощання.
Знайду собі людину рідну
І стане святом день простий
Поки ж зажду, там буде видно
Ще треба радість віднайти...
А я губивсь в твої лісах
І падав вниз, мов збитий птах,
Але прийшло життя нове,
Любов в нім поки не живе...
(27.11.14.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539981
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2014
автор: Митич@