Брюнетка – очі сині - сині,
Танцює так, немов пливе,
Я стрів таку на верховині,
Що і донині в гори зве.
Дівча – вогонь, а блискавиці,
Які летіли із очей,
Немов просили надивиться,
При сяйві зоряних ночей.
І обдавало мене током,
Коли торкавсь її плеча,
Я вмить злітав і так високо,
Як відпускало те дівча.
А потім повертався знову
І від обіймів ніжних млів,
Бо чари віднімали мову,
Від щастя я кудись летів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539958
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2014
автор: Віталій Назарук