Струна душі, натягнута, мов тятива,
Завмерла і ось-ось урветься...
Як сила натягу впливає на слова,
Що хочуть виплеснутись з серця?
Існує ж міцності якась межа,
Ти підійшов до неї надто близько.
Стосунків наших, з'єднувальна мережа
Хиталась: то під хмарами, то низько...
Та тільки блиск Твоїх очей черкнув туман,
Струна збентежилась та ніжно забриніла.
Пропали скованість, напруженість, обман.
Душа від щастя млосно захмеліла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539881
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2014
автор: Лілея Дністрова