"Душа пройшла всі стадії печалі –
Тепер уже сміятися пора."
Ліна Костенко
Мустафі
Писар гостре мав перо,
Й правду-матку різав в очі.
"Я - з народом заодно", -
Переконував щомочі.
Мудра лиса голова,
(Барани же не лисіють),
Щоб локшина добре йшла,
Говорив, що має мрію:
Аби люди гроші мали,
Й на Багами - за зарплату...
І повірили, й обрали
Мустафу у депутати...
Де наші старезні ложки ?
Будемо локшину їсти.
Надурив... ну, прецінь, трошки,
Хтів ж бо в Раду перелізти.
****( мусить бути мораль в байки)
Щоб нас більш не дурили,
Скажем так ми, Мустафо:
Вже не тратьте, куме, сили,
Опускайтеся на дно.
Оксана Максимишин-Корабель
26 листопада 2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539642
Рубрика: Сатира
дата надходження 26.11.2014
автор: ОксМаксКорабель