Послухай…
Мені так боляче,що аж
дзвенить у вухах…
Гуде у голові, мов завірюха
і вени переповнює кураж,
і дивні звуки…
Клекоче щось у горлі,
ломить руки,
мов хоче вирватись на волю,
та заважають барикади снів
і слів,
що скластися у почуття не можуть.
Ба, склалися уже, але не гожі…
Навколо погляди недобрі і ворожі,
що недолюбиш, як би не хотів.
Через мости,
а чи з мостів,
шугають невловимі блискавиці
думок про тебе у ріку життів,
де «до» та «після»
вже не склалось – вийшло.
І я вмираю тихо
у тобі.
Гублю щодень у мовчазній юрбі
і заїдаю спогадами лихо.
Так долі покрутив нещадний вихор…
що навіть очі більше ніж сумні.
Болюча рана, як уже не дмухай
на щесану колінку . Бо мені…
не серце б’ється вже у грудях,
в серці стука
любов, що викупана щедро в полині…
Послухай…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539583
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2014
автор: Meggi